У зв’язку з переходом веб-сайту на нову платформу, новини за період початку 2020 і раніше тепер не доступні.

Електрохеди COMBICHRIST у столиці: в неділю в клубі були жорсткі танці!

Змішаймо Норвегію та Штати, метал та техно, танці та серкл-піт – отримаємо контрастних та шалених COMBICHRIST! Американці нарешті доїхали до Києва і побалували фанів аудієнцією. Ось, що з цього вийшло.

Розігрів, який ми заслужили

Охочих послухати Techno Body Music – жанр, в якому творять COMBICHRIST, виявилось не так багато. Чи то Комбів у нас мало знають, чи на рекламі зекономили, чи причина була в недільному концерті – невідомо, але під сценою ніхто не штовхався. Шанувальники TBM, як виявилось, це дуже різнокаліберний натовп – різний по вигляду та віку, ще й іноземці були серед присутніх. Музика традиційно об’єднує нації та покоління, що не може не радувати.

Розігрів з’явився на сцені якось несподівано, ще більш несподівано виявився вартим уваги. Працювати з холодним залом, коли ти – не зірка першого, другого або десятого рівня, справа невдячна. Але Osnova у складі 4-х учасників впоралась. Грали плюс-мінус в тому ж жанрі, що і хедлайнери, але лайтовіше. Розкачали космічно. На якусь хвилину можна було забути, заради кого тут всі зібрались. Банда порадувала годинним сетом, під час якого зауваження заслужив хіба що змазаний вокал – не розібрати жодного слова. Говорили мало, співали багато, дякували щиро. Ок, хлопці, заходьте ще, ви круті.

Com-bi-christ, Com-bi-christ, Com-bi-christ

Osnova пішла і до виходу основних зірок був час перевести подих, попити пива та підспівати під колонкам Менсона із Системою. Кількість гостей не стала надто більшою, напруги в очікуванні американців не відчувалося. Ніхто не гупав взуттям по підлозі, а скандувати «COM-BI-CHRIST!» почали ледь не в останню хвилину…

Першими на сцені з’явилися ударники – саме в множині, оскільки їх двоє. Потім з диму виплив загадковий гітарист. А вже перед початком вокальної партії увірвався Енді ЛаПлагуа – ідея, основа, батько та мати проекту Combichrist. Лице його недовго ховала маска (чи то капюшон?) з отворами для очей, яку він за пару хвилин скинув.

Стартанули з «Hate like me» – хіта зі свіженької платівки 2019. Одразу дали зрозуміти – сьогодні буде багато кардіо, відміняйте на завтра свої спортзали, а за лірикою та соплями вам на інший концерт. Виступ хіба що умовно був презентацією останнього альбому «One Fire», що вийшов в середині літа. Сет-лист склали з різних періодів групи, але явно з однією умовою – кожен новий трек не має давати падати градусу, що заданий на початку. Були «Can’t Control», «Throat Full of Glass» та «They», «Blut Royale» і «Shut Up and Swallow», якась особливо шалена «Get Your Body Beat» – фронтмен вибивав ритм кулаком по грудях, а зал віддзеркалював. З присутніх вперто намагалися зробити фарш, змушуючи то стрибати в дикому ритмі, то крутити серкл-піти через кожні три пісні. І так півтори години без відпочинку. Перед тим як команда пішла на перерву, виконали «What The Fuck Is Wrong With You?». Люди співали разом с Енді, більше того – голосніше за Енді. І йому сподобалось.

Про запальний біс та шоу в цілому

Фани не встигли позривати голоси, вимагаючи біс, як четвірка повернулася. ЛаПлагуа нарешті розговорився, повідомивши, що зараз будуть грати те, чого давно не виконували. Це виявилась «Without Emotions» 2005 року. Точкою кипіння проте стала очікувана «Maggots at the Party» – справжній боксерський раунд, після якого не завадило б водички та рушника. А завершили метальну вечірку знову свіжаком – однойменним альбому треком «One Fire». Нове підспівували не гірше за давні хіти, що винуватцям вечора явно зайшло. Вони довго не могли піти зі сцени, замість традиційних селфі з залом просто обіймалися і дякували.

Нічого особливого в плані шоу киянам Combichrist в неділю не показали. У натовп не летіла ані їжа, ані вода, ані люди. Хіба що по традиції зі сцени кидали медіатори та барабанні палочки, які дожили до кінця виступу. Особливих концертних костюмів група теж не використовує. Комби взагалі виглядають так, ніби 4-ох різних музикантів запросили в одну кімнату і запропонували зіграти разом. Можливо, це своєрідна фішка. Щодо технічною сторони. Світла було багато і всякого – які ж без нього шалені танці? – але без чогось надзвичайного. З димом не перестарались, тому перепитувати «А там на сцені дійсно Комбікрайст?» фанам в один одного не довелось. Якщо казати про звук, він виявився досить непоганим – особливо, коли тобі повезло урвати місце у центрі залу. ЛаПлагуа можна було без зусиль підспівати, навіть, якщо не знаєш тексту. Ударників взагалі відчували всім тілом. Плюсики в карму BINGO та тих, хто мав до того відношення.

Що маємо у висновку? Не так важливо, скільки у тебе фанатів. Головне, що вони готові у недільний вечір вилізти з-під ковдри і скакати на твоєму концерті. А концерт нам подарували гарячий! Якщо би 1 грудня випав сніг, Combichrist точно б його розтопили, принаймні – навколо Бінго.

Фото: Дмитро Головченко

Залишити коментар