АКУСТИЧНА MOTANKA ЗНОВУ В КИЄВІ: МАГІЧНЕ ШОУ НА ЗАХОДІ СОНЦЯ

Акустичне шоу від луцького гурту Motanka повернулось до Києва. Атмосферу створювали не тільки музикою, але й виступом на відкритій терасі на заході сонця. Як це було? Слово «магія» сповна описує цей концерт. А про подробиці дійства читай нижче.

Особлива локація для особливого концерту

Шоу приймав надзвичайно красивий майданчик. ArtHall D12 – це відкрита тераса в історичному районі Києва. З одного боку тут старовинні будівлі Андріївського спуску, з іншого – зелені пагорби міста. D 12 знаходиться в заповідній зоні, що є спадщиною ЮНЕСКО.

Зайшовши в середину та проминувши хол, ти попадаєш на округлу терасу, заставлену білими стільцями. Вона потроху наповнюється людьми. З колонок ненав’язливо звучить магічне intro, що разом із сідаючим сонечком занурює у потрібну атмосферу.

Публіка підібралась різна: хтось вдягнений у мерч Motanka, хтось прийшов у вишиванці, хтось – у звичайному кежуалі. Але у всіх точно є щось спільне, адже вони всі на цьому концерті.

Не концерт, не шоу, а ритуал

Сонце майже сіло і Motanka починає. Такий формат виступу важко назвати концертом. Більше схоже на медитацію. Сьогодні нас забирають у подорож – у минуле, у країну мрій, у потойбічний океан…

Все навколо частинками пазлу складається в картину: сутінки, легкий вітерець після спекотного дня, птах, що пролітає в небі, контрастне світло на маленькій сцені і містичні звуки «Fire Burns». Хлопці у своєму традиційному вбранні – чорних з червоно-білою вишивкою балахонах з капюшонами. Інструментальні герої шоу – акустична гітара, барабани джембе, дощовиця, варган, шейкери.

Пісні у таких версіях, як ми чуємо зараз, ніби й знайомі, проте сприймаються по іншому. Наприклад, «Ой, ти моя земле» – одночасно лірична та пристрасна – глибше розкривається саме в акустиці. І не тільки вона. Мабуть, і обмін енергіями більш глибокий під час виступу такого формату – більш душевного та інтимного. Учасники гурту кажуть, що недавно повернулись з невеличного туру, тож їм точно є чим з нами поділитись.

Між тим розмови між виконавцями та залом під час цього концерту майже не ведуться. В них немає потреби.

Співати разом

Програма включає найяскравіше з поки що невеликого музичного доробку гурту – «Босими ніжками», «Ой, журавко», «Я не знаю, чому», «Ой, ти моя земле». «Fire Burns» звучить двічі. Та звичайно ніяк не обійтися без коханої «Верби».

В акустиці на перший план виходить вокал Віктора Верби – такий емоційний та багатий на відтінки. Також більш акцентується горловий спів ударника Дмитра Дяченка. На композиції «Ой, журавко» співають всі учасники – кожен в своїй тональності, що створює вступу пісні надзвичайний об’єм. Та й кінець виходить максимально потужним. Програма так і побудована, щоб підігрівати зал повільно, збільшуючи силу емоції з кожною піснею. Все спрацьовує як треба, судячи з оплесків, котрі з кожним разом звучать густіше та більш дружно. Від середини шоу люди майже після кожної пісні скандують «МО-ТАН-КА! МО-ТАН-КА!».

Фронтмен каже, що мали б закінчити на «Журавці», але ж куди там. Питає, що хочемо ще почути. Народ очікувано просить «Вербу» у Верби. Власне, прийти варто було хоча б для того, щоби почути цю співанку в інструменталі. Світло фарбує дим у червоний, а зал і гурт співають разом. По закінченні лунає шквал оплесків. Це було неперевершено!

Гості встають та аплодують Мотанці, не хочуть відпускати. На біс повторюють «Fire Burns». Люди піднімаються, щоби знов співати разом. А потім настає час прощатись.

Акустична програма vs. традиційне метал-шоу

Не будемо порівнювати, тому що кожен з варіантів програми варто оцінити, особливо, коли річ про виступи Motanka. Атмосфери не бракує ні там, ні там. Проте акустичний формат душевніший, а металічний – це про вогонь, про пристрасть.

Порада від команди The Big 4 – при можливості побувай на обох версіях шоу. Емоції тобі точно гарантовані!

Теги:

Залишити коментар