ОБІЙМИ ДОЩУ ВІДІГРАЛИ СОЛЬНИЙ КОНЦЕРТ В MONTERAY LIVE STAGE

 Гурт, що існує досить давно. Гурт, творчість якого не масова, тому велику армію фанів ще тільки належить зібрати. Гурт, який вже зараз грає надзвичайної якості та глибини музику. Все це про команду Обійми Дощу, чия творчість об’єднує чистий вокал з прогресивним роком, неокласикою та навіть думом. У суботу 22 лютого банда дала сольний концерт у київському клубі MonteRay. Що співали, як пройшла прем’єра нового кліпу та чи змогли технічні негаразди зіпсувати виступ – про все читаємо далі.

 

Смачне печиво на вході та магічний розігрів

На зустріч з командою, яка відома поки що невеликій кількості людей, зібрались в основному свої – друзі та друзі друзів, родичі та близькі. І якщо така справа, чому б вірних фанів не пригостити? Так, мабуть, подумали учасники банди та запропонували безплатне печиво гостям. Скуштувати його можна було там же, де продавались диски гурту та мерч, а саме магніти, футболки та барабанні палички. Як потім розповів вокаліст команди Володимир Агафонкін, смаколики готувала його дружина, за що їй дякуємо.

Звичайно, шоу не почалось о сьомій, як було заявлено. Але віддамо належне організаторам і музикантам - годину нікого ніхто не чекав. Гурт-розігрів Nava з’явився перед гостями трохи пізніше сьомої. Творить ця музична одиниця у жанрі пост-рок з 2016 року. По духу проект дуже близький до Обіймів Дощу, про що вони й самі говорили. Це тріо, де хлопці грають на гітарах, а тендітна дівчина – і на ударних, і на клавішах.

Під час сету була тільки музика і жодних співів. На суб’єктивну думку, команда так тільки краще виділилась. НАВА творила магію. Через трек на сцені з’являлась дівчина і танцювала зі світловим жезлом. На одній з композицій також приєднався саксофоніст. За трохи менше ніж годину присутні встигли відправитись у космічний політ та повернутись. Потім банда відкланялась та пішла, лишивши після себе приємний післясмак. Налаштування на вечір були виконанні на п’ятірочку.

 

Сет-лист концерту та що сталося з обіцяною відео-прем’єрою

Трохи за восьму, після останніх приготувань до нас вийшли ділові, але скромні Обійми Дощу. Вирішили, що починати краще не з розмов, а музикою, і заграли одну за одною пісні Остання Мить, Час та Згасаюча Осінь. Потім виконали трек Крила – десятихвилинну співанку з останнього на даний момент альбому. Якщо ви ще не в курсі, що саме хлопці грають, то це одна з пісень, з якої можна починати знайомство з ними. Надзвичайно гарна та прониклива композиція, що мала би наживо розкритися у всій красі, якби не одне «але» - звук.

Перші півгодини концерту він лишав бажати кращого. Вокал було майже не розрізнити, інструменти зливались в якусь кашу. Гурт зробив невеличку тех. перерву, щоб розібратись з відеорядом, який довго та ретельно готували, а він чомусь не йшов. Цій прикрості ради дати не змогли, а от зі звуком ситуацію, на щастя, виправили - музикою та співом стало можливо по справжньому насолоджуватись.

Паралельно воюючи з технікою, Обійми Дощу йшли далі – виконали Буревій, Темну Ріку, Інтерлюдію та Сон. Все як обіцяли – і стареньке, і новеньке. Перед композицією Відрада з залом трохи поговорив фронтмен. Володимир розповів, що пісня написана 10 років тому для тоді ще майбутньої дружини, з якою зараз щаслива сім’я, де підростають двійко діток.

Потім настала черга прем’єри вечора - треку На відстані, на який Обійми Дощу презентували 14 лютого кліп. Перше професійне відео для гурту зробив Андрій Коротич. Дізнатись більше можна тут http://thebig4.info/871-obijmi-doshchu-prezentuyut-pershij-profesijnij-videoklip. Власне, на живому сольнику гостям обіцяли цього ж кліпу ще одну презентацію. Але техніка того вечора була не на стороні команди. Пісню заграли, а от презентацію лишили до кращих часів. З рештою, подивитись відео можна і на YouTube.

В останній третині концерту звучала Зимова Елегія, Земле Моя Мила, Дорогою Вічності та ще одна прем’єра – Бути Щасливим. Про останню хлопці розказали, що наживо її ще ніколи не грали. Мабуть, в форматі особливого привітання із цим на сцену полетів чорний ліфчик. Гітарист Олексій Катрук не розгубився, повісив «прикрасу» на гриф гітари та так і виступав далі. Т. ч. виступ завершували на оптимістичній ноті. Потім п’ятеро з шести членів банди потихеньку зникли зі сцени, залишивши клавішника Євгена Дубовика догравати партію та тонути в оваціях.

 

Підсумки та враження

Що маємо загалом? Обійми Дощу відіграли досить сумну, але гармонійну двогодинну програму з 15-ти пісень, задіявши шістьох музикантів, 7 інструментів та чудовий голос. На початку, коли Микола Кривонос (бас, флейта) та Ярослав Гладілін (ударні) намагалися вирішувати в процесі виступу технічні питання, вони явно не були повністю присутні в моменті. Але коли стадії гніву, торгу та чого там ще минули і хлопці змирилися, пазлик склався - атмосфера вирівнялась і стало тепло. Шлемо до біса усі технічні викрутаси. Музика та віддача завжди на першому місці. Та й плювати гостям на той відеоряд, якщо чесно. Інакше чого б вони так гучно кликали музикантів на біс?

До речі, біс був. Володимир Агафонкін, посміхаючись, розповів, що вони вже і так затримались, а тут якесь караоке намічається, тому їх запросто можуть вимкнути посеред пісні. Але ніхто нікого, звичайно ж, не вимикав. В рамках останнього треку Самотні Ночі кожному з учасників та його інструменту дісталось невеличке соло та хвилинка слави. А далі подяка, прощання та запрошення на нові зустрічі.

Сподіваємось, що в Обіймів Дощу все складеться, адже потенціал на лице. Бажаємо гурту, щоби техніка їх завжди слухалася, а наступний концерт приймав майданчик мінімум на 1000 людей.

 

Nava

 

Обійми Дощу

 

 

Журналіст: Олена Сухіня
Фото: Євген Павлюк

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Схожі статті: