LORD OF THE LOST: ВІД ВІОЛОНЧЕЛІ ДО ЗАГУБЛЕНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Цього року на фестивалі Файне Місто запалає одна з найтемніших та одночасно найяскравіших зірочок німецької готично-індустріальної сцени – банда Lord of the Lost. Формація народилась 2007 року в Гамбурзі, а отже до нас їдуть досвідчені та відомі музиканти. Для тих, хто чує ім’я LOTL вперше, сьогодні розкажемо, хто такий Лорд та як проходила еволюція творчості його гурту.

Oh my Lord

Засновника, серце та енергетичний центр команди звуть Кріс «Лорд» Хармс. Існує версія, що прізвисько «Лорд» він отримав ще хлопцем, коли на якійсь вечірці поводився занадто манірно, немов справжній лорд. Ніяких LOTL би не було, якби не Кріс. І це не той випадок, коли хлопчик зібрав друзів, записав фігову, проте талановиту демку і отримав контракт з лейблом. Тут була довга дорога до слави та декілька спроб. Але спочатку, власне, про Хармса.

На концертах Кріс постійно змінює гітари, проте його першим інструментом була віолончель. В віці 5-ти років батьки привели хлопця в музичну школу і планували віддати на гітару, але він захотів сам обрати інструмент. Хармс не шукав легких шляхів, тому сталася віолончель. Спочатку Лорд сам освоїв інструмент, а згодом, у дорослому віці почав навчати інших грати на ньому – він викладає музику в одній зі шкіл Гамбурга та підтягує майбутніх студентів перед вступом до консерваторії. У творчості LOTL віолу теж можна почути в деяких композиціях, а також у роботах з серії «Swan Songs» (пісні банди в обробці класичних інструментів).

Грати у рок-гуртах Кріс почав з 12 років. Він довго шукав простір для самовираження, а паралельно заводив друзів серед різних музикантів. Ні одна з його перших банд толком не вистрілила, проте це був досвід та шлях, який привів чолов’ягу туди, де він зараз.

З 1999 року по 2006 Лорд засвітився у таких колективах:

  • Philiae – індастріал-проект, де Хармс грав на гітарі та співав;
  • The Pleasures – робив теж саме, а ще носив гламурний мейк та шортики з блискітками;
  • Unterart – баритон німця ідеально вписався в суміш індастріалу та dark electro;
  • Big Boy – тут була просто гра на гітарі.

Тільки потім з’явились LOTL. Це мало бути соло Кріса під назвою «Lord», але зрештою проект став Лордом Загублених (щоб не плутали з Lordi та The Lords) та виріс у команду, адже робити хорошу музику краще з однодумцями.

Щоб зробити портрет Кріса Хармса об’ємнішим, зазначимо, що чувак він мульти-талановитий. Гітарист та віолончеліст є також сильним вокалістом. Лорд – автор текстів пісень та музики, талановитий організатор та продюсер безлічі гуртів, плюс явно непоганий бізнесмен. Він постійно з кимось колаборує, випускаючи дуети з виконавцями, іноді досить далекими від звучання його власної команди. В Хармса є сайд-проекти: Harms & Kapelle (німецькомовне рокабіллі) та Die Kreatur (робота разом з Dero Goi).

Також Лорд шиє концертні костюми для колег по банді, розробляє мерч та малює ілюстрації до альбомів гурту (наприклад, для платівки «Thornstar»). Якщо про особисте, то музикант давно зав’язав з алкоголем, займається спортом та стежить за харчуванням, одружений та має сина. Сім’ю артиста можна побачити у кліпах LOTL: дружина Аня зіграла з чоловіком у відео «Beyond Beautiful», а син Міка засвітився в ролику «On This Rock I Will Build My Church».

Еволюція музики

Суміш готики, індастріалу та металу – це така штука, що може прийняти будь яку форму. І команда цим користується на повну. На даний момент на пісенному рахунку гурту 6 студійних альбомів і всі вони дуже різні:

  1. Дебютник «Fears» 2010 року абсолютно не схожий на те, що команда робить зараз. Тут ми маємо трохи солодкавий готік-метал, суміш романтики та брутального шарму, в якій нинішня глибина творчості банди лише вгадується. Один з головних хітів платівки «Dry the Rain» – досить попсова жуйка, де відчутний вплив HIM.
  1. «Antagony» 2011 – вже концептуальна робота, де висвітлюються різні боки конфлікту віри в бога із життєвими спокусами. Як і в першому альбомі, тут є легші пісні без претензій – «Sex on Legs» чи «Prison», наприклад. А є темніші й глибші треки – «From the cradle to the grave», «Seven Days Of Anavrin» чи «Fragmenting Facade».
  2. Наступного року команда знову побалувала фанів альбомом, який отримав назву «Die Tomorrow». В рецензіях платівку описали традиційними для гурту епітетами – назвали ніжною та жорсткою, чуттєвою та відвертою. Вже тоді фронтмен пообіцяв зробити наступну роботу жорсткішою по звуку.
  3. І дійсно «From the flame into the fire» 2014 вийшов більш агресивним, а ще цікавим та контрастним. Єдиної ідеї тут немає, проте є багато пісень, що заслуговують окремої уваги. Щодо лірики, то залишки рожевих сопель, що десь колись ще були в LOTL, майже зникають. Критики відмічали вміле зведення альбому.
  4. В 2016 році стався «Empyrean» – черговий концептуальний доробок, в якому поєднались багатогранність, експерименти та нове пожорсткішання звуку. Не обійшлося без пафосу, але він як хороша приправа. Тут знайдеться свій пряник для кожного. А справжня родзинка альбому – дует з чарівною Scarlet Dorn «Black Oxide».
  5. «Thornstar» 2018 року – мабуть, найбільш грандіозний альбом рокерів. Він назавжди розділив команду, що виконувала «Dry the Rain», із Lord of the Lost теперішнього зразку. Концептуально це полотно виткалось з історії зниклої цивілізації Пангаїв та її головних божеств – Моргани та Хайтора. Це серйозна, складна та по-справжньому темна робота з розгалуженою міфологією, що підкреслює розвиток та змужніння гурту. Висока якість платівки частково пов’язана і з тим, що як раз того року банда перейшла на іменитий лейбл Napalm Records.

Зараз є нова порція металу, щоб посмакувати – у гурту 2 липня вийшов свіжий альбом «Judas». Треки знову пов’язані спільною ідеєю та що на слух, що візуальною репрезентацією порадують тих, хто любить стильну, холодну та глибоку темряву. Плюс трішечки фірмової іронії від LOTL.

То за що варто любити Lord of the Lost

Якщо потрібні причини, лови:

  • за простоту та тепло, з якою ці хлопці спілкуються з фанами у соц. мережах та в реалі;
  • за працьовитість та відсутність зіркової хвороби;
  • за те, що живуть творчістю та викладаються кожен раз, як останній;
  • за дійсно круті концерти, де все прекрасно – чудовий вокал фронтмена, ефектний мейк-ап та образи команди, різнопланові пісні, вміння посміятись над собою, обіймашки з фанами після виступу;
  • за постійні творчі бонуси для прихильників;
  • за круті класичні та акустичні версії пісень;
  • за купу дійсно естетичних відео.

А головне – за те, що LOTL за будь яких умов виступлять цього року на Файному! До речі, ти вже купив свій квиток?

Залишити коментар